93 тр. 27.03.

27.03.2020    Українська мова
Тема: Риторика як наука й мистецтво: наука про переконливе, впливове, ефективне мовлення. Риторичні вимоги до мовця. Імідж оратора. Професійний імідж
Підручник: 
1. Теоретичний матеріал

            Сучасна риторика – теорія та майстерність ефективного (доцільного, впливового, гармонійного) мовлення.

            Предмет сучасної риторики – є закономірність мовленнєвої поведінки. Від нього залежить ефективність висловлювання.

Мовлення повинно бути доцільним – це його відповідність головній межі мовця, його мовленнєвому наміру.

Впливовість мовлення – це здатність розбудити розум і почуття, вплинути на слухача.

Володіння мистецтвом слово – одна з умов досягнення успіх в багатьох професіях.

Уміння складати і проголошувати промови необхідно юристові (бо риторика виникла як мистецтво складання судових промов).

Політик, що говорить грамотно й переконливо викликає повагу і довіру громадян.

У вашій навчальній діяльності риторична майстерність обов’язкова (реферати, доповідь, дипломні, виступи).

Ораторське мистецтво використовується у рекламі, адже її завданням є переконати можливих покупців вибрати саме цей товар чи послугу.

            Навіть повсякденне спілкування в колі друзів і родичів потребує певної майстерності, бо мова є основним засобом встановлення контактів між людьми.

            Риторику можна визначити як науку, і як мистецтво.

Головне завдання риторики – переконати слухачів у чомусь за допомогою слова.

Мовою, що має переконувати . називав риторику давньоримський оратор – Цицерон.

Риторика – це наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей.

Вона вивчає методику творення тексту, визначає його структуру.

Риторика як мистецтво передбачає вміння добре говорити, грамотно будувати висловлювання й уживати слова. Це зумовлює зв'язок риторики з стилістикою, орфоепією, синтаксисом.

Ораторське мистецтво – це уміння говорити красиво, прикрашати свою мову.

Цю особливість мистецтва слова відображає одна з його назв – «красномовство».

2. Ефективність промови, сила її впливу на слухачів багато в чому визначаються позитивним іміджем оратора.

Щоб сформувати цей імідж, промовець повинен пам'ятати:

• людина починає справляти певне враження ще до того, як заговорить;

• популярність серед слухачів залежить від того, наскіль­ки зовнішній вигляд, поведінка та манери спілкування оратора відповідають уявленням і неписаним правилам даної суспільної групи;

популярні люди мають такі риси характеру, які позитив­но сприймаються в більшості суспільних груп (веселу вда­чу, товариськість, тактовність та ін.), а крім того, вміють пристосувати свою поведінку до правил тієї чи іншої суспільної групи;

гарні рухи і вміння поводитися - такі ж важливі складники приємного зовнішнього вигляду, як і фізичні дані вбрання.

Ø    Яким є, на вашу думку, ваш імідж?

Ø    Від чого залежить наш успіх, кар’єра?

Від уміння говорити нерідко залежить успіх, авторитет кар'єра. Це називається професійним іміджем. Для того щоб навчитися добре, змістовно говорити, необхідно збагачувати свої знання й досвід, удосконалювати професійну освіту, усебічно розвиватися. Уміння говорити завжди розвивається одночасно з розширенням культурного та професійного світогляду.  Ми повинні завжди пам’ятати одне, що людина створює свій імідж протягом усього життя, а втратити його дуже легко.

3. Ситуативні вправи

Прочитайте запропоновані ситуації. Поміркуйте, чи матимуть відповідні виступи успіх. Проаналізуйте причини невдач промов­ців та визначте, яких помилок вони припустилися.

Ситуація 1. Лектор виходить на трибуну. Головуючий називає його прізвище, не згадуючи при цьому ні про його діяльність, ні про місце роботи, ні про тему лекції. Лектор відразу ж починає з самої суті справи. Ви слухаєте його і з окремих уривчастих зауважень силкуєтеся зрозуміти, хто він і звідки; чи те, про що він говорить, пов'язане з його професійною діяльністю, чи це просто його захоплення; скільки часу він працює над цією проблемою.

Ситуація 2. З'явився лектор - поважний, самовпевнений. Довго nopпався в портфелі, дістав купу паперів, не поспішаючи розклав їх на ка­федрі, поправив окуляри і почав читати. Його монотонний голос бринів рівномірно, повільно, заколисливо. У залі запала нудьга, байдужість. 

                                                                                                       

Ситуація 3. У переповненому залі розпочалася лекція. Раптом із зад­ніх рядів озвалося кілька чоловіків: «Голосніше! Нічого не чути!» Лек­тор знітився. Почав було говорити голосніше, але через кілька хвилин його голос знову стишився, і знову зауваження із залу. Промовець ще раз підвищив голос, але цього разу лише на якусь хвилю. Слухачі в останніх рядах втратили до лекції інтерес і перестали просити лектора говорити голосніше.

Підготовка до ЗНО 

Перегляньте відео за посиланням:  Апостроф