3 МСТУ

16.03.2020 Українська література
Тема: «Поза межами болю». Загальнолюдські мотиви й гуманістичні цінності в ній. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя.
Підручник: https://drive.google.com/open?id=1yHUzxnXTThlmWn8UGwmipwToI3YHXTlj
1.  Історія написання твору.

    Восени 1914 року О. Турянського мобілізували до австрійської армії, одразу ж відправили на австро-сербський фронт. Він близько бачив пекло війни.  Але найстрашніше було ще попереду — сербський полон.

    Взимку 1915 року разом із іншими 60-ма тисячами австрійських полонених вояків його відправлено етапом через Албанські гори. Це був жорстокий шлях смерті — від голоду й холоду гинули й самі сербські конвоїри. Лише 15 тисяч полонених вижили. Серед них і письменник, який ішов цим жахливим шляхом в групі з сімома іншими вояками. Очевидно, йому судилося вижити, щоб розповісти світові про той аморальний, антигуманний злочин. Це трапилось у дивовижний спосіб. Сербські лікарі серед семи замерзлих полонених несподівано помітили якісь слабенькі порухи. Людину повертали до життя, помістивши в холодну воду — такий кардинальний спосіб запропонував лікар-українець Василь Романишин. Так полоненого доктора філософії Осипа Турянського врятували від смерті. Однак пережите в зимових горах йому не даватиме спокою. Загине згодом і рятівник, що особливо мучитиме письменника. У передмові до віденського видання повісті «Поза межами болю»  О.Турянський зізнавався: «Тіні моїх товаришів являються мені у сні й наяву… Моя душа відривається від життя, як осінній пожовклий листок від дерева, й лине далеко, далеко до моїх товаришів… І згадую незабутнього товариша Василя Романишина. Друже мій! І ти вже не живеш… Ні, я не можу, я не смію мовчати».

   Антивоєнна психологічна повість-поема з часів Першої світової війни «Поза межами болю» була написана 1917–1921,одночасно німецький переклад,  уперше виданий у Відні 1921 року воднораз приніс йому світове визнання.

    Лише нещодавно повість «Поза межами болю» було введено до шкільних програм із української літератури, що означає зарахування спадщини письменника до національної класики.     

2. Словникова робота. Записати в зошити.

      Поема в прозі (повість – поема) – значний за обсягом ліро – епічний

твір; у якому зображено значні події та яскраві характери. Відзначаються наскрізним пафосом і ліризмом, проникливим авторським голосом.

- Яка ж провідна ідея всього твору? ( «Хай ясна ідея…») Розкриттю ідейного задуму автора підпорядковані всі образи твору. Це люди різних національностей, але їх єднає не лише спільне нещастя, а любов, дружба і братерство: «Ось тут, між нами заступлені народи, котрі так себе ненавидять і поборюють. А проте ми, їх сини, почуваємо себе тут, наче брати. Ми тут вже здійснили ідеал братньої прихильності і любові», - так говорить один із персонажів.

- Поясніть, з якою метою О. Турянський дав два заголовки твору: «Картина з безодні» й «Поза межами болю»? (Орієнтовна відповідь. Якщо «Поза межами болю» вказує на безграничне буття героїв, їхню тимчасову й просторову сутність, то «Картина з безодні», будучи пов’язана із конкретним місцем і часом події, відображає ізольований світ людини).

3. Дайте відповідь на запитання.

§  Що керує людиною на війні: інстинкт самозбереження чи прагнення до перемоги над собою?  (Відповіді студентів)

§  Осип Турянський свої філософські думки про перемогу життя над смертю вклав в уста Добровського: «Коли у тьмі і хаосі, в якому ми мучимося, тліє іскра якої-небудь ідеї, то твоя огненна любов до життя й до його вищих цінностей переможе смерть ».

§  Чи є актуальним цей твір? Чи слід його вивчати молодому поколінню?

§  Чому Першу світову війну називають «Великою»?

§  Назвіть хронологічні рамки Першої світової війни.

§  Які військово-політичні блоки були створені напередодні початку Першої світової війни?

§  Скільки країн приймало участь у війні?

§  Назвіть основні країни-учасниці війни.

Домашнє завдання

Дати відповіді на питання.

1.Кому присвятив повість -поему автор?

2. Яке слово повторюють тремтячі уста жахливих подоб людей, що блукають в албанських безвістях?

3. Що робили сербські вартівники з тими, хто падав на шляху?

4. Хто з героїв не розставався зі скрипкою?

5. Скільки товаришів утекло з сербського полону?

6. Кому належать слова: «Люди для нас – гірше вовків»?

7. Хто з друзів добровільно погодився вмерти заради інших?

8. Що придумали герої, щоб зігрітись та вибрати того, хто першим помре?

9. Кому з героїв здавалось, що маленька ручка сина тримає його у цьому житті?

10. Що просив Бояні перед смертю?

11. Скільки років було сліпому Штранцінгеру?

12. Хто врятував оповідача від участі його друзів?